Чому мовчав я, аж занадто довго.. ( За мотивами верлібру Ґюнтера Ґрасса “Was gesagt werden muss”)

З Німеччини пишуть:
“Deutschland über alles!”(Жартую. – Нібито..)
А якщо серйозно, то нобелівський лауреат, класик німецької літератури Ґюнтер Ґрасс (Günter Grass) опублікував в виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung поему(верлібр) Was gesagt werden muss (Те, що мушу розказати), в якій по німецьки скрупульозно й точно розбирає ситуацію з замовчуванням небезпеки від ядерних арсеналів Ізраїлю, та намаганням Ізраїлю напасти на Іран і підштовхнути до війни з іранцями Захід, під приводом недопущення створення Іраном власної атомної бомби.
З буквальним перекладом верлібру Ґюнтера Ґрасса можна познайомитись в мережі, або за допомогою перекладача Google.
Я ж вирішив викласти основні думки, які присутні в верлібрі Ґюнтера, засобами класичної поезії(чи майже класичної..):
Чому мовчав я, аж занадто довго,
Відомо симуляторам баталій,-
Щоб вижити волію мати здогад:
Ми краплі, від Адама геніталій.

– Однак удар завдати хоче першим,
Ситий від крові і каміння інтіфади.
Й під оплески, Іран з планети стерши,
Знайдуть там бомби атомні Моссáди.

– Тоді чому? – Себе частенько я питаю,-
Країни є, що недоступні для контролю?
Шипить цензура: « Не кажи, що то Ізраїль,
Штраф накладу! Завдам презирством болю:
Вердикт поставлю, – запишу в антисеміти,
Старим, на Заході і Сході, звичним, ярликом!
Страшніше лепри він, і змушує тремтіти
І слухати брехню, й ревіти битим віслюком..»

Народжений державою у зоні Бухенвальдів
Живу в державі, що створила Зону євро.
Провини й злочини спочили поміж тлустих сальдів,
А між богами спочиває вибухове стерво.

В виборі цілі комерційний превалюється підхід:
Підводний човен класу U рятує Хайфу.
Нафтові вишки бережуть нечемний Схід,
А чемний Захід тоне в маковинні кайфу.

Allāhu Akbar und Deutschland über alles!!
(Аллах Великий і Німеччина понад усе!)
В Ірані з бомбами,- мулли перестарались,
В Ізраїлі дозволено рабинам абсолютно все.

– Бомби складують до взаємної ворожості.
Збагачують уран задля збагачення успішних.
Дбають священники релігій, про несхожості,
Дбає про схожіть трупів всіх,- жарина Вішни.
Атомні гриби вирощують дітей в Ізраїлі.
З відходів виростають діти Палестини.
А доброзичливці з над Рейну і Вестфалії,
В Ізраїль шлють бомбозручні корзини.

Сита Європа, суто лицемірним злочином
Б’є молодих в старіюче лице.
Рішення, що прийнято в мені вже заволочено,
Немирним, але атомним мерцем:

Я закричу про атомні загрози,
Які сухий, ховає в зморшках, Нéгев!
Нехай течуть в пустелю мої сльози,
Для світу цілості,- єдині обереги..
***
Nebratan / Чому мовчав я, аж занадто довго..
( За мотивами верлібру Ґюнтера Ґрасса “Was gesagt werden muss”)

Аудіоверсія твору(натисніть на посилання нижче, щоб послухати):
Чому мовчав я аж занадто довго.mp3

Advertisements
Опубліковано у ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s