Далекі блискавиці.

 Далекі блискавиці і ще більш далекі грози.
І нехолодний дощ, що не пройшов.
– Кохання,- не розвинуте в мажорні пози,
– Моя одна,- чи й не одна любов..

– А злива почуттів минула вже
– А поцілунок промайнув торік.
І сонце золоте (як яйця Фаберже)
І місяць срібний(як монетний блік)..

А що лишилось? – Нерозтрачене і смутне
Кохання з осені прийшло у літній день.
А ніч болить. – Щемить у зубі кутнім,
– І про кохану нічичирк,- й анітелень.
Далекі колії. – Ще більш далекі залізниці.
Холодний рельс, що серце рве:
– Я б впав би до кохання ницьма,
– Якби воно залишилось живе.

Та що слова.. Якби ж вони до Бога!
– А я марю тобою навесні.
Марю, як літній теплий спогад,
Марю, як в липня теплім сні..
***
Nebratan/ Далекі блискавиці.

Опубліковано у КОХАННЯ. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s