Жива душа.

 Кривава посмішка на Сході
Криву усмішку Захід шле:
Їх попрохаю чемно: Годі!
Аж поки стане зовсім зле
А сам негоден засміятись
І сльози висохли давно
І перестав давно боятись
(Дивитися жахи́ в кіно)-
Вже не лякають ні могили,
Ані байдужі цвинтарі
– Холодні привиди просили,
Щоб з ними разом не старів,
Щоб вічна юнь скувала тіло
– Застигла в просторі моїм,
А серце в кризі омертвіло
В тій самій,- на якій стоїм.
– Тільки душа не для морозу,
Та де знайти їй ще натхнень?
– Як наркоман чергову дозу
Хапаю швидше теплий день
Колю промінчиками сонця
І в душу вприскую тепло:
Тікають привиди, як гончі
– Бо тіло з ночі повело –
Тільки куди, точно не знаю,
Але напевно навпрошки!
Й з пітьми поволі виринаю
Наче з під грунту реп’яшки –
Худий, кістлявий і похмурий,
– Але усе ще не скелет:
Кохати буду навіть курви,
Гвинтівку, ніж і пістолет
– І революцію, й набої,
І барикади, й патрулі:
Жива душа моя освоїть
Навіть і відьом на мітлі..
***
Nebratan

Nebratan-жива душа.mp3

Опубліковано у ГОТИКА, УДАР! | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s