Джи хадж до гір утраченого смаку(матючний допінг Ірени Карпи).

“я твердо вирішила: напишу зараз про мій джихад сезонній депресії. Я навіть біцепси качаю замість гантель двома путівниками — Мянмаром і Перу. Досі не визначилась, правда, куди більше хочеться.”
І. Карпа.
“…Я навіть біцепси качаю,
бо вибираю,- М’янмар чи Перу?
Губа не дура, й грошей вистачає,
й білизни власної сама я не перу!
– Я маю рацію?
Я що, її не маю?!!
– Робити модерацію
фрілансерам-джедаям?
Джихад оголосити власним стріпам,
стриптиз-буддизму власному і йозі,
калюжі біля дому, вафельці, відеокліпам,
і ліжку з компом,- думаєте в змозі?”

– І так, і ні
І листопáд і шопінг.
Й Ірена у вікні,
й матючний допінг
…Лише брудні слова,
а піца в Гімалаях
шматком неякісним кива
по Хемах-Хемінґваях-
Нехай прокинуться мерці
і приповзуть до чорної подруги,
покуштувати перуанськіі дерунці,
і станцювати депресивне бугі-вугі:
Джи хадж до гір утраченого смаку
високих сонць і збитих каблуків,
щоб пестувати власну дитиняку
у нар’ян марі снігових жуків
Страждає глянець.
(Не витримує морозу).
До М’янми не потрапить голодранець
з ознакою холодного некрозу.
Ірена думає поїхати туди,
де взимку тепло й осені немає
– буди її депресіє,- буди
хай вибачить за зраду Гімалаям:

Тут головне не прокидатися в постелі
у синьо-білому, червоному і беж,
бо можна втратити Гоа і Куршавелі,
й повагу соціальненьких мереж.
$$$
Nebratan

Advertisements
Опубліковано у ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s