Біг до і від.

Я писав би тільки про море,
якби мав достатньо вітрил
і про небо, блакиттю хворе,
якби мав трішечки крил;
Але жахом хвилюються твори,
й ніби плачуть оком примар,
і дзижчать поетичні мотори,
не бджолою, – жупелом кар..
Марафон, звичайно, триває
місяць в місяць, і рік у рік
– віртуальний папір карнає
стукіт клави, і мишки клік
– Біг до дерева відгалужень
на гілках, де осінній лист,
від пороблення і застужень,
від жуків, які точать хист..
***
Nebratan

Опубліковано у ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s