Маніфест даремних ілюзій.

Вдихнути життя в власну поезію
власне й значить померти
для власників
влада рядків над тобою
але більш ні над ким
залиш даремні ілюзії
паперового друку
віртуальна реальність нинішній володар
мрій
про власну квартиру й автомобіль
пишні перса чи жилаву мускулатуру
він-вона твоє “Я”
що померло самотнім
паперовим чоловічком
самотньою паперовою відьмочкою
власником твого непотребу
профурсеткою ніким не прочитаних аркушів
так здається всім іншим
крім тебе
й твоїх ілюзій про Вергілія-2
третього не дано
ти помер достатньо давно
ще в середні віки
в книзі Петрарки
в Відродженні семи кіл
пекла і раю
в лорді Байроні
в Шеллі
ти полетів
Вороном Едгара Алана По
на цвинтар старий і забутий
ти там
в пляшці щорічного бренді
яку приніс Невідомий
на могилу твоєї поезії
ти там
в тебе є тільки він
це ти сам.
***
Nebratan

Опубліковано у ВЕРЛІБРИ, ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s