Великóдня ідилія.

DSCN3070
Наша лоджія виразно паскою
пахне в сонці цієї весни.
Великóдньою Божою ласкою
у яку так спішать ласуни.

Тут ковбаска домашня і кра́шанки,
й з язика супер-щось-заливне.
З м`яса різного вежі і башенки
спокушають сьогодні мене.
Не піддамся на смак і на запахи!
Кошик в церкві з усім освячу!
За рецептом старої Остапихи
я поставлю в наїдки свічу!

За голодних, й померлих від голоду.
За дідуся, що згинув колись.
І чортиська я смикну за бороду,
і отримаю праведний зиск.
А вже потім солитиму, й їстиму.
Й вип`ю чарку дебелу в обід.
– За добро, й перемогу воістину.
– За спасіння від воєн і бід.

– На столі Великóдня ідилія,
із освячених пáсок, й ковбас.
Як на мене, так раю це філія,
для душі, і для тіла екстаз.

..Я воскрес задля смерті утопії
в протиріччі відвертих заклань.
Сам на сам з будяками в Укропії.
– У Христі, що уб`є Таракань.
***
Nebratan

Advertisements
Опубліковано у З ВЕЛИКОДНЕМ, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, ФОТОПОЕЗІЯ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s