Category Archives: МІСТИКА

Батько солдата.

…Мав сина в хаті, і порепані долоні. Роботу в полі, і малесенький город. Зібрав пшеницю й маки там червоні, а чорні виростив чужий йому народ. Мав Сина Батько, що пішов в Солдати, – щоб захистити Неньку від потвор. Селянський Син … Читати далі

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, МІСТИКА, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: | 1 коментар

потайбіччя мертвого мене.

– Мені не соромно за вже прожите, і за існуюче провальне забуття,- я не Христос, не заблукалий митар, – який з монети голову відтяв; За бубон з гуцалки віддав би бас-гітару, якби на нім Led Zeppelin бубнів, – за рай … Читати далі

Оприлюднено в ГОТИКА | Позначки: | Залишити коментар

В Париж на Volkswagen type 2-а.

Поїхати в Париж, неначе на трамплін – упасти, щоб відбитиcя в могилі рок-н-ролу, побачити, як мертвий Джим у мертву Мерилін м`яч забиває, третім голом в голу! – І двері відчиняються,- в метро,- паризьких жаб, неспійманих клошаром, й число містичне із … Читати далі

Оприлюднено в МІСТИКА, ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ | Позначки: , , | Залишити коментар

Абсолютно.

Зміст часто перемагає хист міст об`єднує жито і рис Кавалок ментальності прапороносців мало і в сало руйнує довершеність ГОСТів совок forever останніх днів курок іржавий і звироднів

Оприлюднено в ГОТИКА | Позначки: , | Залишити коментар

Вогонь не панацея.

Математика днів суворих арифметика й більше нічого, – маніяк розігнав морок жаром рішень членистонога! А натомість у постаті Звіра знеобхіднилась особистість, – так з`явилася нова віра – убивати, палити, гризти! Полум`яний Господь в кущі вибиває на камені слово полум`яний рядок … Читати далі

Оприлюднено в ГОТИКА | Позначки: | Залишити коментар

Смертельно.

– Смертельно захотілося грибів, Тож з`їв, помер і не воскрес; І спори проросли з гнилих зубів, Собою заперечивши регрес: Поганка встала пишністю ста рук, Із черепа, що прикро пожовтів, – Отрутою споріднених гадюк, Грибницею змарнованих життів.. *** Nebratan

Оприлюднено в ГОТИКА | Позначки: | Залишити коментар

..І залишається душа

Нам пам`ять зраджує, коли у чомусь відмовляє тіло – не бути вічно молодим, хоч як воно б того хотіло. ..І залишається душа, й один короткий її спомин, і їсть його печаль-іржа, як дим холодний мамин комин. – Ми всі грунтів … Читати далі

Оприлюднено в ГОТИКА | Позначки: | Залишити коментар