Свят-ве́чір-2016.

святвечір 2016
Насильно мертвим можна побувати,
щоб потім повернутись до життя.
Ми відвоюємо Дебальцеве солдати.
Нехай смакує на Свя́т-ве́чір вам кутя!

Вам зверху видно світ на холокостах.
Вам зверху чути 33-тій рік.
Ви помирилися на цви́нтарях й погостах.
Ви не змирилися із стогоном калік.
Хто в пеклі, а хто в Вирії на свято?
Хто рай, ще на землі собі здобув?
Не гребуйте похованим солдатом!
Не забувайте! Він же не забув!
Він нас спромігся досі захистити,
на дію власну видавши квиток.
На свою смерть. Щоб сєпари й бандити,
не ви́жерли країну, як жовток! Читати далі

Advertisements
Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: , | Залишити коментар

Переможний Дідусь Миколай.

миколайНегарно так робити, але я…
Московських не вітаю і не лаю.
Лише в мішок кладу їх “гради” й “тополя́”,
вкраїнському святому Миколаю.

– Нехай роздасть гібридників Кремлю.
Нехай морозом в полі арештує.
Народним звичаєм нехай, “давити тлю”,
Мертвечука досита нагодує!

А я чекатиму Дідýся, як і всі.
(Мій персональний вмер в Голодоморі).
Я почекаю спільного в таксі,
яке везе достаток нам в коморі. Читати далі

Оприлюднено в З ДНЕМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: , | 1 коментар

Особиста Критика Лі́мітед

критика лімітед
Трирéма попутного клімату
заносить поета в кювет.
Скеровує Критика Лі́мітед,
в віршований дéнцем бешкет.

Жагá наливається з амфори
у келих подібний руну.
Смакують потужні метафори
сухому, як сонце вину.
Як жаль, що кінчається лідія
на пишному тлі Ізабел.
Напевно людина-амфібія
всю випив з священних джерел. Читати далі

Оприлюднено в ПОЕЗІЯ І ЖИТТЯ, ФОТОПОЕЗІЯ | Позначки: | Залишити коментар

Великóдня ідилія.

DSCN3070
Наша лоджія виразно паскою
пахне в сонці цієї весни.
Великóдньою Божою ласкою
у яку так спішать ласуни.

Тут ковбаска домашня і кра́шанки,
й з язика супер-щось-заливне.
З м`яса різного вежі і башенки
спокушають сьогодні мене.
Не піддамся на смак і на запахи!
Кошик в церкві з усім освячу!
За рецептом старої Остапихи
я поставлю в наїдки свічу! Читати далі

Оприлюднено в З ВЕЛИКОДНЕМ, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, ФОТОПОЕЗІЯ | Позначки: | Залишити коментар

Нога.

нога
Нога моя , і не моя.
Як же багато в ній чужого!
Ніби кував її зброяр,
вождям Беніну, Гани й То́го!
Сережки в вухах? Ні, і ні!
Лише осколки у всім тілі.
Штирі залізні, і штирні,
штирьочки у мені засіли.
Дрібніших тисячі, й один.
Малих десятки, більших менше.
Біль від усіх, шипом ряднин,
мене вкриває, й дробом рéшет. Читати далі

Оприлюднено в КОХАННЯ | Залишити коментар

Батько солдата.

батько солдата
…Мав сина в хаті, і порепані долоні.
Роботу в полі, і малесенький город.
Зібрав пшеницю й маки там червоні,
а чорні виростив чужий йому народ.

Мав Сина Батько, що пішов в Солдати,
– щоб захистити Неньку від потвор.
Селянський Син йде з звіром воювати,
бо “хто, крім нас”, бо не підé мажор.
– Солдат в окопі, а мажор у зРаді.
– Синок-мазунчик гетьмана Петра.
Воно завжди в шовкáх, і шоколаді,
і не від кулі, а від ліні помира.

Пре зло зими дрімуче, й безпросвітне
Здають по черзі села і міста.
В мороз. В відлигу. Опитне, й Копи́тне
На Марс рівняє Логвінове “Мстá”. Читати далі

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, МІСТИКА, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: | 1 коментар

Міна.

15
Я не чув її свист
і не бачив політ
її слав “тракторист”
і “шахтьор” в білий світ!
Й прямо в серце моє.
В лівий бік і наскрізь.
Не зозуля кує,
їй тротилову вісь!

Тула, Тула чужа.
як і Нижній Тагіл.
Її їла іржа,
нею снідав їх ВІЛ. Читати далі

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: , | Залишити коментар