Великóдня ідилія.

DSCN3070
Наша лоджія виразно паскою
пахне в сонці цієї весни.
Великóдньою Божою ласкою
у яку так спішать ласуни.

Тут ковбаска домашня і кра́шанки,
й з язика супер-щось-заливне.
З м`яса різного вежі і башенки
спокушають сьогодні мене.
Не піддамся на смак і на запахи!
Кошик в церкві з усім освячу!
За рецептом старої Остапихи
я поставлю в наїдки свічу! Читати далі

Advertisements
Оприлюднено в З ВЕЛИКОДНЕМ, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, ФОТОПОЕЗІЯ | Позначки: | Залишити коментар

Нога.

нога
Нога моя , і не моя.
Як же багато в ній чужого!
Ніби кував її зброяр,
вождям Беніну, Гани й То́го!
Сережки в вухах? Ні, і ні!
Лише осколки у всім тілі.
Штирі залізні, і штирні,
штирьочки у мені засіли.
Дрібніших тисячі, й один.
Малих десятки, більших менше.
Біль від усіх, шипом ряднин,
мене вкриває, й дробом рéшет. Читати далі

Оприлюднено в КОХАННЯ | Залишити коментар

Батько солдата.

батько солдата
…Мав сина в хаті, і порепані долоні.
Роботу в полі, і малесенький город.
Зібрав пшеницю й маки там червоні,
а чорні виростив чужий йому народ.

Мав Сина Батько, що пішов в Солдати,
– щоб захистити Неньку від потвор.
Селянський Син йде з звіром воювати,
бо “хто, крім нас”, бо не підé мажор.
– Солдат в окопі, а мажор у зРаді.
– Синок-мазунчик гетьмана Петра.
Воно завжди в шовкáх, і шоколаді,
і не від кулі, а від ліні помира.

Пре зло зими дрімуче, й безпросвітне
Здають по черзі села і міста.
В мороз. В відлигу. Опитне, й Копи́тне
На Марс рівняє Логвінове “Мстá”. Читати далі

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, МІСТИКА, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: | 1 коментар

Міна.

15
Я не чув її свист
і не бачив політ
її слав “тракторист”
і “шахтьор” в білий світ!
Й прямо в серце моє.
В лівий бік і наскрізь.
Не зозуля кує,
їй тротилову вісь!

Тула, Тула чужа.
як і Нижній Тагіл.
Її їла іржа,
нею снідав їх ВІЛ. Читати далі

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: , | Залишити коментар

Так хто з нас “бидло” гаспада?

(“єта бідла послє абвала грівни бросілась в магазіни..”)
так хто
Упала гривня.- Раз і щéраз.
– А потім втретє,- ще і ще!
Тепер не гроші. Лиш химера,
Тепер лиш тýга за борщем.

…Що нам робити? Чи здихати?
Чи бігти “бидлом” в магазин?
Чи йти в злодійські адвокати,
в шеренги бовдурів й скотин?
..Тепер за цукром. Завтра м`ясо.
А післязавтра за життям.
“Гребем” не те, що владним ласо,
ні, не ікру,- крупу затям!
Олія, гречка, тільки б вижить!
Пішов ти нах делікатес!
Ми в Україні,- не в Парижі,-
Уб`є нас Пушкін, не Дантес! Читати далі

Оприлюднено в ДУМИ, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: , | Залишити коментар

Єднаймося.. (За Кобзарем)

єднайтесяЄднаймося, люди добрі,
та не з холуями,
що плюють отруту з кобри,
і тягнуть до ями!
Єднайтеся чорнобриві,
та не з козломордом!
Пошліть Ви,- гидоту Гіві,
в лугандонський Мордор!
Та й крокуйте потихеньку,
– здоганять Європу,
не забувши взяти жменьку.
ні, не сємок,- кропу!
Щоб хліб жовтий колосився,
під блакитним небом!
Щоб Ісус Христос у висях,
шлях дав нашим требам,
– Перша треба Перемога,
а друга, то слава.
Хай Герої знайдуть Бога,
хай не вмре їх справа!
Третя треба- смерть нечистим!
– Ворога в могилу!
Бойовим, щоб втішить хистом
– Україну милу..
***
Nebratan​

Оприлюднено в ВІРШІ ПРО СПРАВЖНІХ ГЕРОЇВ, НАШ ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС, УКРАЇНО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА | Позначки: | Залишити коментар

Тіні.

тени
Мордор данєцкій спи тихо.
Хрюкай свинею вві сні.
Тіні пробуджують вихор,-
смерті для вати масні!

Крутиться “Кальміус” в ліжку.
Гучно зі страху пердить.
– Втратить він ручку і ніжку,
вата у бóшці згорить..
Бій був жорстоко-суворий..
Вата у землю пішла.
Зняті обмеження, й шори
Слава Христу. Іншалла.. Читати далі

Оприлюднено в КОХАННЯ | Залишити коментар